Оце й усе! Кінець всьому сьогодні!
Я в розпачі, неначе у безодні...
Душа не може болю пережити,
Не можу більше вірити й любити...
І вороття, здається, вже нема...
Враз голосочок рідний: “Мамо! Ма...!”
Рука дитяча притулилась тихо
І відступає невідступне лихо,
Хоч ще нестерпно боляче і важко
І серце б’ється ніби в клітці пташка
І сльози ще не можу зупинити...
Не хочеться?!
Ні! Я вже хочу жити!
І знову вчитись, вірити й любити,
Прощати й зло добром благословити,
Хоч ще душа в неспокої болить..
Бо так нам Бог велить!
І гріє душу істина оця,
Струмочком в серці оживає мрія:
Так хочеться, щоб не було кінця,
А був початок і жила надія!!!
1995р.
Комментарий автора: Це мій перший вірш на дорозі до Бога...
Левицька Галина,
Україна
Вірші й прозу писала з дитинства. У вирі життя і турбот моя квітка зів'яла, засохла... В 2003 році я зустріла Ісуса. Я дякую Богові, що Він не раз провів мене долиною смертною і дав нове життя. Дух Святий дає мені натхнення любити, радіти, писати...
Вийшла з друку моя перша книжечка з дитячими християнськими оповіданнями. Українською мовою. Повнокольорова. Замовити можна за тел. 0972665447 Моя сторінка в фейсбуці:
https://www.facebook.com/profile.php?id=100001665337155
Прочитано 10273 раза. Голосов 2. Средняя оценка: 3
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Маршрут к другу - Наталья Шевченко В начале стихотворения я умышленно писала о Нём с маленькой буквы.Не знаю, но так по моему создаётся интрига и стихотворение читать интересней.Этот " он" постепенно становится " ИМ". Это так и есть...В людях- в родных, друзьях и подругах мы часто ищем утешение.Но оно только у Господа.И никто нас так не поймёт, как Он.
Семь предсмертных слов нашего Спасителя - Лариса Зуйкова 1. «Иисус же говорил: Отче! прости им, ибо не знают, что делают….» Лук 23:34
2. «И сказал ему Иисус: истинно говорю тебе, ныне же будешь со Мною в раю»
Лук. 23:43.
3. «Иисус, увидев Матерь и ученика тут стоящего, которого любил, говорит Матери
Своей: Жено! се, сын Твой. Потом говорит ученику: се, Матерь твоя!»
Ин. 19:26-27.
4. «Элои! Элои! ламма савахфани?» Боже Мой! Боже Мой! для чего Ты Меня оставил?
Мар.15:34
5. «жажду» Ин. 19:26-28.
6. «совершилось!» Ин. 19:30
7. «Отче! в руки Твои предаю дух Мой» Лук. 23:46
Свидетельство : Небесная встреча. - Алексей Прекрасно, что Бог любит нас. И если мы отвечаем на Его любовь, когда Он обращается к нам, Он уже никогда нас не покинет. Я благодарен Богу, что у Него хватило терпения достучаться до моего сердца.
